Виклик прокурора

Ляшко на 4-часовом допросе в НАБУ обругал детективов и прокурора

Антикоррупционный прокурор посоветовал ему не паниковать заренее.

Главный радикал Олег Ляшко на допросе в Национальном антикоррупционном бюро Украины обругал детективов и прокурора.

Об этом говорится в сообщении Специальной антикоррупционной прокуратуры в Facebook.

«Во время допроса Олег Ляшко вел себя вызывающе и пренебрежительно по отношению к детективам и прокурору, обзывая их нецензурными словами. Детали указанного допроса будут обнародованы после завершения досудебного расследования», — сообщили в САП.

Руководитель НАБУ Артем Сытник накануне сообщил, что Специализированная антикоррупционная прокуратура передала им дело о незаконном обогащении Ляшко. В САП отметили, что уголовное производство начато с целью установления или опровержения законности получения Ляшко указанного имущества. Досудебное расследование в уголовном производстве продолжается и находится на контроле САП.

Сам Ляшко свой допрос в НАБУ назвал как «четыре часа разговоров обо всем на свете». По словам главного радикала, говорили с ним как со свидетелем по делу о незаконном обогащении. Правда, чье — не уточнили, говорится в сюжете ТСН.

Радикал дело против себя назвал «политическим заказом».

«Если руководитель САП не сообщит публично факты, которые стали основанием возбуждения против меня уголовного производства, он должен уйти в отставку, потому что он выполняет политический заказ», — сказал Ляшко.

Антикоррупционный прокурор посоветовал ему не паниковать заранее.

«Есть следствие, оно должно собрать достаточные данные. Если соберет, будет вторая стадия уголовного процесса — объявление подозрения. Если таких данных не будет собрано, будет принято постановление о закрытии производства, а делать истерики, превращать следствие в шоу, я как прокурор не позволю», — сказал руководитель САП Назар Холодницкий.

Олег Ляшко назвал свой допрос в НАБУ «разговорами обо всем на свете»

По словам главного радикала, говорили с ним как со свидетелем по делу о незаконном обогащении. Руководитель НАБУ Артем Сытник накануне сообщил, что САП передала им дело о незаконном обогащении Ляшко. Радикал дело против себя назвал политическим заказом.

Напомним, Специализированная антикоррупционная прокуратура передала Национальному антикоррупционному бюро производство по подозрению в незаконном обогащении народного депутата Олега Ляшко.

Ранее сообщалось, что народный депутат от Радикальной партии Олег Ляшко купил дом и два земельных участка стоимостью 15 миллионов в пгт Козин Киевской области. Речь идет о доме площадью 550 кв. м. и двух земельных участках общей площадью 0,6 га.

Виклик прокурора

Як змусити прокурора поважати законну діяльність захисника та реагувати на його участь в кримінальному провадженні в правовому полі?

Трендом процесуальних диверсій слідчих та прокурорів проти захисників останнім часом став виклик на допит адвокатів в якості свідків. Зрозуміло, що метою цієї слідчої дії є не отримання важливих для кримінального провадження показань очевидця злочину, а своєрідний тиск на адвоката.

Особливо очевидним варіантом зловживанням правами сторони обвинувачення є виклик на допит адвоката саме в тому кримінальному провадженні, де він надає правову допомогу підозрюваному/свідку тощо.

Фахівцям з кримінального процесу відомо, що ефективна боротьба з протиправними допитами адвокатів стикається з процесуальними перепонами їх оскарження.

Так, за ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України обмежене коло дій/рішень/бездіяльності, що може бути предметом скарги до слідчого судді. Проте, можна спробувати дзеркально відтворити методику службових осіб органів досудового розслідування. Одним із таких варіантів є подача до слідчого клопотання про виклик на допит як свідка прокурора – процесуального керівника. Або іншого слідчого із групи. Начебто, їм відомі всі обставини кримінального провадження і вони можуть надати слідчому важливу інформацію, що відсутня у справі. З мотивів, зокрема, наявності підстав припускати, що слідчому/прокурору стали відомі данні, що виправдовують підозрюваного, але вони не долучили їх до кримінального провадження. Така зустрічна процесуальна «диверсія» особливо доречна у справах, де адвокат викликається як свідок безпосередньо в тому кримінальному провадженні, де він надає правову допомогу учаснику такого провадження. Клопотання про виклик таких свідків подається в порядку ст. 93 та ст. 220 КПК. За результатом спливу триденного строку слідчий зобов’язаний або винести мотивовану постанову про відмову або задовольнити клопотання.

Зрозуміло, що сенс цього клопотання звичайно полягає не в сподіванні на його задоволення, а в створенні предмету оскарження слідчому судді і переведення проблеми в поле судового змагання. Або задля змушення правоохоронця процесуально грамотно «відписувати» клопотання адвоката, що для нього непросте завдання. Адже зазвичай для слідчих та прокурорів проблема створюється саме тоді, коли потрібно виступати у суді або щось письмово обґрунтовувати.

На практиці, такі клопотання або ігноруються, або на мобільний дзвонить роздратований прокурор і питає: «Як ви собі це уявляєте. », на що варто відповісти: «Так само, як і ваші слідчі уявляють собі допит адвоката…».

Ігнорування клопотання або невинесення обґрунтованої постанови про відмову у його задоволенні оскаржується до слідчого судді в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК. Адже для предметного розгляду у слідчого всього три дні, недотримання яких є предметом судового оскарження.

Смотрите так же:  Налог на сдачу жилья в аренду

У суді не потрібно доводити правомірність та обґрунтованість виклику прокурора/слідчого на допит. Предметом скарги є «бездіяльність», яка полягає у «нездійсненні процесуальних дій», які мають бути вчиненні у визначений КПК строк. Слід просити суддю зобов’язати слідчого/прокурора розглянути клопотання за вимогами ст. 220 КПК, наполягаючи на незаконній бездіяльності. Формально у слідчого судді не буде підстав для відмови у задоволенні такої скарги. Судова практика з розгляду скарг на бездіяльність щодо нерозгляду клопотань про виклик та допит свідків є досить поширеною, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень .

Правда, мова йде про «звичайних» свідків, але в контексті оскарження це не має значення.

Більш процесуально виваженим, менш безцеремонним, проте довшим і складнішим, є інший підхід до боротьби з незаконним допитом адвоката:

1. Після незаконного виклику адвоката на допит – подаємо заяву про вчинення кримінального правопорушення (за ч. 2 ст. 397 Кримінального кодексу України , – якщо адвокат проігнорував виклик на допит і ч. 1 ст. 373 Кримінального кодексу України , – коли адвокат з’явився на допит і слідчий свідомо намагався допитати його саме з приводу інформації, що становить адвокатську таємницю).

Орган досудового розслідування, зрозуміло, відмовляє у внесенні відомостей за заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань або взагалі таку заяву ігнорує.

Зазвичай, термін в «24 години» для слідчого/прокурора асоціюється лише з цілодобовим продуктовим магазином. І, за результатом, – «заява про злочин» розглядається в форматі Закону України «Про звернення громадян»;

2. Через скаргу до суду – домагаємось внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування (ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК);

3. Після отримання позитивної ухвали слідчого судді – подаємо у новому кримінальному провадженні клопотання про виклик на допит слідчого, що безпосереднього допитував (викликав на допит) адвоката;

4. Ігнорування або відмову – оскаржуємо до слідчого судді в порядку ст. 220 та 303 КПК;

5. В рамках цього кримінального провадження можна подавати безліч інших процесуальних клопотань: про ініціювання як гласних, так і негласних слідчих дій. І так само оскаржувати бездіяльність щодо їх належного розгляду до слідчого судді, змушуючи слідчого працювати лише над цим питанням.

Отже, на кожну протиправну дію прокурора знайдеться законна протидія адвоката, якщо не бути осторонь особистих професійних проблем та покладатись на власні сили, хоч і менш потужні, ніж у правоохоронних органів.

Натомість, слід зауважити, що такі заходи варто застосовувати, коли наявні всі ознаки намагання протиправного допиту адвоката з метою отримати доступ до адвокатської таємниці або залякування захисника. Але не у разі, коли відсутня професійна таємниця, адвокат дійсно є очевидцем злочину і його показання об’єктивно потрібні правоохоронній системі для відновлення справедливості

Марія ОСТРОВСЬКА ,
адвокат, керівник Аналітичної групи Комітету захисту професійних прав адвокатів
та гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області

Що робити, якщо вас викликали на допит

Все частіше підприємці стикаються з тим, що їх та їхніх працівників викликають на допити. Здавалось «ми нічим таким не займаємося», а нас чомусь «запрошують» до правоохоронних органів. Для більшості людей будь-який візит до правоохоронців — це стрес, втрата спокою не на один день. Але не потрібно одразу панікувати, пропоную розібратись, що таке допит, кого і за яких причин на нього можуть викликати та на що необхідно звернути увагу, щоб уникнути негативних наслідків

Допит — це слідча дія, яка проводиться для отримання доказів або перевірки вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Під час допиту отримуються показання, які можуть бути джерелом доказів. Показаннями є відомості, які надаються під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Отже, можна зробити висновок, що на допит можуть викликати будь-яку особу, яка володіє відомостями про обставини події злочину та інші факти, які мають значення для кримінального провадження.

Хто може проводити допит?

Допит можуть проводити: слідчий, прокурор, слідчий суддя або співробітник оперативного підрозділу під час виконання доручень слідчого, прокурора.

Пам’ятайте про те, що співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів та підрозділу внутрішнього контролю НАБУ) не мають права проводити допит за власною ініціативою (без відповідного доручення).

Яким чином можуть викликати на допит?

Викликати на допит мають право шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійсненням виклику по телефону або телеграмою.

Зверніть увагу на те, що повістка або повідомлення про виклик обов’язково мають містити таку інформацію:

  • прізвище та посада особи, яка здійснює виклик (слідчого, прокурора, судді);
  • найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку (поліція, прокуратура, суд, тощо);
  • ім’я (найменування) особи, яка викликається, її адреса;
  • найменування (номер) кримінального провадження, у рамках якого здійснюється виклик (номер провадження, наприклад №11111111111111111);
  • процесуальний статус, у якому перебуває викликана особа (свідок, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, експерт);
  • час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
  • процесуальна дія, для участі в якій викликається особа (наприклад, для участі в допиті);
  • наслідки неприбуття особи за викликом (штраф, привід).
Смотрите так же:  Фз-176 от 29.06.2019 льготы

Якщо Вас належним чином повідомлено про виклик для участі в допиті, не рекомендую ігнорувати та просто не приходити на допит. Це може мати негативні наслідки у вигляді накладення штрафу або приводу (примусовому супроводженні) на допит. Якщо у Вас є якісь сумніви щодо своєї участі в допиті (наприклад, правомірність вашого виклику), краще порадьтеся із фахівцем (адвокатом).

Окрім цього, раджу звернути увагу на рекомендації, що допоможуть уникнути негативних наслідків.

Законодавством визначено строк виклику на допит

Виклик на допит повинен бути здійснений не пізніше ніж за три дні до дня проведення допиту (ч. 8 ст. 135 КПК).

Однак є випадки, коли чинним законодавством дозволяється здійснення виклику на допит раніше триденного терміну, а саме: у разі здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк. У той же час законодавець встановлює обов’язок надання такій особі необхідного часу для підготовки до допиту.

Здавалося б, здійснення викликів на допити без дотримання триденного строку мають бути у виняткових випадках, але на практиці випадки саме обґрунтованих викликів на допити раніше триденного строку дуже поодинокі. Частіше слідчі користуються незнанням громадянами своїх процесуальних прав та строків, визначених законом, а тому викликають на допити коли їм зручно. Розібратись наскільки правомірним є виклик на допит раніше передбаченого строку зможе Ваш адвокат.

Іноді правоохоронці намагаються допитати безпосередньо під час обшуку. У такій ситуації я рекомендую заявляти про протиправність таких вимог, про необхідність здійснення процесуальних дій у порядку та способом, визначеним законом, та вимагати надати час, необхідний для підготовки до допиту.

Ви маєте право на отримання правової допомоги

Це означає, що Ви маєте право відмовитись від участі в допиті без вашого адвоката.

Ви є вільним у виборі захисника своїх прав

Ви маєте право відмовитись від участі в допиті без вашого адвоката, вибраного вами за власним бажанням. Вам не мають права «нав’язувати» адвоката — це протизаконно.

Зверніть увагу, що ваші показання можуть бути зафіксовані:

  • у протоколі допиту (найчастіше);
  • на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів здійснюється фіксація (не так часто, але застосовується);
  • у журналі судового засідання (якщо допит ведеться у суді).

Законодавством передбачено кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову свідка від давання показань

Однак у той же час не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання щодо себе, а також членів її сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (ст. 63 Конституції України та ч. 2 ст. 385 Кримінального кодексу України).

Слід розрізняти надання пояснень від допиту

Часто правоохоронці просять написати пояснення або викликають для дачі пояснень. Так от слід розрізняти надання пояснень від допиту. Є суттєві відмінності в самій процедурі та її наслідках. Але головне, що треба знати: давання пояснень — процедура добровільна, а от давання показань під час допиту — обов’язкова. За відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання передбачена кримінальна відповідальність.

Сподіваюсь, що вищенаведені рекомендації стануть вам у нагоді, а знання своїх процесуальних прав та обов’язків надасть упевненості у спілкуванні з представниками правоохоронних органів.

Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід

Стаття 133. Виклик слідчим, прокурором

  • 1. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
  • 2. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо с достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.
  • 1. Виклик слідчим, прокурором є заходом забезпечення кримінального провадження, сутність якого полягає у виклику підозрюваного, свідка, потерпшого або іншого учасника кримінального провадження для участі у процесуальній дії, що здійснюється на досудовому розслідуванні у встановленому законом порядку слідчим, прокурором у випадках, коли за законом участь учасника кримінального провадження при проведенні певної процесуальної дії є обов’язковою чи її визнали такою слідчий або прокурор. Порядок здійснення виклику регулюється ст. 135 КПК.

Право викликати особу під час досудового розслідування належить слідчому та прокурору як суб’єктам, які здійснюють кримінальне провадження на етапі його досудового розслідування.

За змістом ч. 1 коментованої статті для допиту або участі в інших процесуальних діях можуть бути викликані: підозрюваний; свідок; потерпілий та інші учасники кримінального провадження (ними, зокрема, можуть бути експерт, спеціаліст, перекладач, цивільний позивач, цивільний відповідач, законні представники підозрюваного тощо).

2. Незважаючи на незначне обмеження прав особи при її виклику слідчим, прокурором, цей захід забезпечення кримінального провадження все ж таки пов’язаний із застосуванням примусу, оскільки, по-перше, примушує особу підкоритися вимозі слідчого, прокурора про явку, а по-друге, неприбуття учасника кримінального провадження за викликом без поважних причин тягне за собою негативні для неї правові наслідки, що полягають у можливості застосування грошового стягнення або приводу (див. ст. 139 КПК). Тому з метою попередження необґрунтованого виклику в ч. 2 коментованої статті передбачено дві групи обставин, які можуть бути підставами для нього. До першої групи необхідно віднести достатні дані вважати, що особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження. Такі дані мають імовірний, прогностичний характер, який набуває якості достовірного при проведенні допиту. Ці дані можуть бути отримані під час проведення слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, а також при дослідженні слідчим, прокурором обставин вчиненого кримінального правопорушення. До другої групи обставин, які є підставою для виклику, належить пряма вказівка закону про обов’язкову участь особи при проведенні процесуальної дії або визнання її участі обов’язковою слідчим, прокурором.

Смотрите так же:  Ст 137 ук рф судебная практика

Наявність однієї із зазначених обставин є підставою для виклику слідчим, прокурором особи, рішення про який формалізується у повістці про виклик, здійсненні його по телефону або телеграмою (див. ч. 1 ст. 135 КПК).

Виклик слід відрізняти від повідомлення у кримінальному провадженні. Уперше на законодавчому рівні законодавець указав на таку відмінність. Відповідно до ст. 111 КПК повідомленням є процесуальна дія, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. На відміну від виклику, повідомлення учасників кримінального провадження має інформативне та право-забезпечувальне значення, оскільки у такий спосіб до відома учасника кримінального провадження доводиться інформація, що стосується руху кримінального провадження та можливості реалізації цією особою її процесуальних прав при проведенні тієї чи іншої процесуальної дії. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов’язковою.

На виклик до прокурора «під кайфом». Вінничанка втретє попалася з наркотиками

Вінничанка, яку двічі притягували до відповідальності за зберігання наркотичних засобів, знову попалася на цьому. До прокуратури жінка прийшла «під кайфом» та ще й прихопила з собою наркотики.

Про це повідомляє прес-служба прокуратури Вінниччини.

— Під час проведення слідчих дій — вручення повідомлення про підозру мешканці міста Вінниці за незаконне зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин, яке відбувалось у приміщенні Вінницької місцевої прокуратури, виявлено ще один епізод злочинної діяльності вказаної особи. Прокурор помітив дивне поводження підозрюваної, вона проявила ознаки наркотичного сп’яніння, — йдеться у повідомленні.

Коли прокурор запитав жінку про те чи вживала вона наркотичні засоби, почув ствердну відповідь. До того ж, вінничанка розповіла, що має при собі психотропні речовини. Це був амфетамін, який у неї вилучили правоохоронці.

Відомості за даним фактом внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою правовою кваліфікацією частини 2 статті 309 КК України.

У прокуратурі зазначають, що це уже втретє «любительниця амфетамінів» попадається за зберігання психотропних речовин.

ПОВІСТКА про виклик Жванія Д.В.

Слідчими управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100000000209 від 06.03.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 346, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 353, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

У ході досудового розслідування на даний час виникла об’єктивна необхідність у встановленні певних фактів та обставин, зокрема, шляхом допиту Жванія Давида Важаєвича в якості свідка, оскільки є достатні підстави вважати, що він можете дати показання, які мають значення для кримінального провадження.

Враховуючи викладене, з метою швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також забезпечення його проведення у розумні строки, керуючись ст.ст. 36, 135 КПК України, Жванія Д.В. необхідно прибути 26.03.2018 об 11:00 год. до Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України в кабінет № 411, що розташований в м. Києві, вул. Борисоглібська, 18, для участі у допиті в якості свідка у кримінальному провадженні № 42014100000000209.

При собі необхідно мати паспорт громадянина України або інший документ, який посвідчує особу.

Одночасно звертається увага на те, що згідно ч. 1 ст. 139 КПК України на свідка, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), накладається грошове стягнення, якщо він не з’явився на виклик прокурора без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття.

У той же час, при зазначених обставинах до свідка також може бути застосовано привід (ч. 2 ст. 139 КПК України).